Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На жаль, у багатьох випадках відносини між колишнім подружжям не дають їм можливості знайти спільну мову, незважаючи на те, що йдеться про майбутнє їхньої спільної дитини. Якщо з яких-небудь причин домовленості досягти не вдалося, той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом.
За новими правилами, реалізація права на стягнення аліментів у судовому порядку здійснюється за двома процедурами:
Станом на 31 серпня 2018 року до Полонського районного суду надійшло:
Для порівняння : протягом 2017 року судом було розглянуто 97 справ про стягнення аліментів та 11 заяв про видачу судових наказів про стягнення аліментів на утримання дітей.
Право на отримання аліментів мають:
Неповнолітні діти
Кожна дитина до досягнення нею 18 років, має право на утримання. Батьки зобов’язані утримувати власних дітей (ст. 180 Сімейного кодексу України). В даному випадку потрібно звернути увагу на те, що спосіб утримання може бути визначено за домовленістю батьків. В тому випадку, якщо батьки не досягли згоди щодо способу утримання дитини – таке питання вирішується в судовому порядку.
Якщо батьки самостійно досягли згоди щодо розміру сплачуваних аліментів – краще всього укласти нотаріально завірену угоду. Так, у випадку невиконання домовленості, той з подружжя, на ім’я якого стягуються кошти, матиме право отримати виконавчий напис нотаріуса та звернутись до виконавчої служби для примусового виконання даного договору.
Аліменти на дитину можуть бути присуджені як в твердій грошовій сумі, так і в частці від доходу платника. Спосіб стягнення визначається стягувачем (особою, котра звертається з позовом про стягнення аліментів), тобто із тим з батьків, з ким проживає дитина.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Звертаємо увагу, що аліменти на утримання дитини повинні сплачувати і ті батьки, котрі позбавлені батьківських прав.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Окрім цього, батьки повинні приймати участь у додаткових витратах на дитину. Додаткові витрати на дитину – це додаткові кошти, котрі потрібні дитині і викликані особливими обставинами. Такими обставинами може бути: розвиток здібностей дитини, хвороба, каліцтво, інші обставини). Звернутись з позовом про стягнення коштів на додаткові витрати можна, незалежно від того, чи було звернення до суду про стягнення аліментів.
Наприклад, дитина проживає з матір’ю. Мати вирішила не звертатись з вимогою про стягнення аліментів до батька дитини, оскільки має можливість утримувати дитину самостійно. Проте, дитина захотіла займатись танцями, а також розвивати свої музичні навички. Це потребує щомісячних додаткових витрат. В даному випадку мати звертається з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину. Розмір таких витрат визначається судом, з урахуванням особливостей, які мають значення (сума витрат, фінансовий стан платника та стягувача, тощо).
Діти, які продовжують навчання, до досягнення 23 років
Підставами для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є:
Звернутись з позовом про стягнення аліментів має право як сама дитина, так і той з батьків, з ким вона проживає.
При визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину, котра продовжує навчання, враховується майновий стан обох батьків.
Тобто, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, суд повинен оцінити не лише матеріальне становище того з батьків, хто повинен сплачувати аліменти, а й того з них, з ким вона проживає. Тобто, якщо матір, з якою проживає дитина просить стягувати з батька 5000 гривень щомісячно, але при цьому сама має депозитні рахунки в банку та отримує заробітну плату та пенсію, то дана сума може бути зменшена, оскільки суд повинен врахувати і майновий стан стягувача і майновий стан платника.
Якщо дитина закінчила навчання, то виплата аліментів теж припиняється.
Дружина під час вагітності та у разі проживання з нею дитини
Вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина має право на утримання, незалежно від її матеріального становища та незалежно від того чи вона працює. Як правило, аліменти на утримання дружини присуджуються до досягнення дитиною трирічного віку, тобто на строк перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною до досягнення не трирічного віку. В тому ж випадку, якщо дитина має проблеми зі здоров’ям, не може відвідувати дитячий садок та потребує постійного стороннього догляду – жінка може вимагати стягнення аліментів на власне утримання до досягнення дитиною шестирічного віку.
Аліменти на утримання дружини можуть стягуватись незалежно від того чи розірвано шлюб між подружжям чи ні. Якщо аліменти на дружину призначено до розірвання шлюбу, то вона має право на їх стягнення і після його розірвання.
Право на аліменти має і чоловік, у випадку якщо дитина до досягнення трирічного (або шестирічного) віку проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні.
Той з подружжя, з ким проживає дитина – інвалід
Право на утримання має той з подружжя, з ким проживає дитина – інвалід, котра потребує постійного стороннього догляду. В даному випадку немає значення чи є особа, яка доглядає за дитиною працездатною, чи ні. Але незмінною умовою залишається умова, за якої другий з подружжя може надавати таку допомогу.
Право на утримання, в даному випадку, триває протягом всього часу проживання та опікування дитиною з інвалідністю і жодним чином не залежить від матеріального становища того з подружжя, хто доглядає дитину. Тобто, навіть у випадку, якщо той з подружжя, хто доглядає дитину з інвалідністю буде отримувати соціальну допомогу або доходи, котрі перевищують прожитковий мінімум – вона все одно матиме право на утримання від того з подружжя, хто проживає окремо.
Батьки
Повнолітні діти зобов’язані утримувати непрацездатних батьків, котрі потребують матеріальної допомоги, а також приймати участь у додаткових витратах на утримання батьків, котрі пов’язані з тяжкою хворою, немічністю, тощо.
Діти можуть бути звільнені від сплати аліментів, якщо доведуть, що батьки ухилялись від виконання своїх батьківських обов’язків.
Аліменти на одного з подружжя
Право на утримання має той із подружжя, котрий є непрацездатним та потребує такого утримання. Умовою надання такої допомоги є можливість другого з подружжя її надавати.
Хто з подружжя вважається непрацездатним?
Непрацездатним вважається той із подружжя, хто досяг пенсійного віку, а також той з подружжя, хто є інвалідом І, ІІ, ІІІ групи.
Хто з подружжя потребує утримання?
Один із подружжя вважається таким, що потребує допомоги, у випадку, якщо його пенсія, заробітна плата інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму.
На сьогоднішній день (з 01.07.2018 по 30.11.2018 року) прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складає 1435 гривні.
Тобто, якщо дохід того з подружжя, який є непрацездатним становить менше ніж 1435 гривень, то інший з подружжя має надавати йому матеріальну допомогу. Такої ж позиції дотримується і новий Верховний Суд. У своєму рішенні у справі №296/5385/17 від 26 березня 2018 року, він вказує на те, що особа, немає права на утримання допомоги з іншого з подружжя, оскільки вона отримує пенсію по інвалідності, котра є вищою з прожитковий мінімум. Тому особа не вважається такою, що перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Тобто, для стягнення аліментів на утримання з одного з подружжя потрібно довести наявність одразу трьох умов:
Аліменти на одного з подружжя після розірвання шлюбу
Хто має право?
– якщо один із подружжя виховував дітей, вів домашнє господарство, піклувався про членів сім’ї і в результаті цього не мав змоги отримати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду.
Тут важливою умовою є те, що допомога може надаватись, незалежно від того чи є дана особа непрацездатною чи ні. Окрім цього, законодавець зауважує, що в даному випадку допомога буде надаватись лише протягом трьох років з моменту розірвання шлюбу.
Жінка/чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою.
Жінка/чоловік, котрі тривалий час проживали разом однією сім’єю, але не зареєстрували у встановлено порядку між собою шлюб, мають право на утримання у випадку втрати працездатності в період спільного проживання. В даному випадку існують певні особливості. Так, особі, котра бажає стягнути кошти на утримання, повинна довести той факт, що він/вона проживала однією сім’єю протягом тривалого часу. Тобто, особа спочатку вимушена буде звернутись до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю, а потім звертатись до суду з заявою про стягнення коштів на утримання.
Джерело: http://www.legalaid-zt.com/vse-pro-alimentu-chastyna-1/.
_03_03.png)
